Меггі Чун

Меггі Чун народилася 20 вересня 1964 в Гонконзі, хоча її родина родом з Шанхаю. Один рік навчалася в гімназії для дівчаток St. Paul Convent School, а потім з родиною виїхала до Великобританії. У 18 років, під час відпустки, Меггі приїхала до Гонконгу і там залишилася. У Гонконгу вона стала працювати моделлю і консультантом у салоні краси. Через рік дівчина посіла друге місце у конкурсі краси «Міс Гонконгу» і виграла другорядний приз «Міс Фотогенічність». У тому ж році вона взяла участь у конкурсі «Міс Світу» від Гонконгу, але вибула з боротьби в півфіналі (у цьому ж конкурсі брала участь і Мішель Єо — але від Малайзії, і не дісталася навіть до півфіналу). З 1984 року починає зніматися у фільмах. Її кінодебют відбувся в 1984 році в романтичній комедії «Прекрасний принц», написаній і поставленій Вонгом Джингом для Shaw Bros. Два наступні фільми Меггі також були зняті для цієї студії — «За жовтою лінією» (Behind the Yellow Line, 1984) і «Дівчина в діамантовій туфельці» (Girl with a Diamond Slipper, 1985). Однак в 1985 році Shaw Bros закрили свій кінопідрозділ, переключившись повністю на телеканал TVB, і Меггі тут же перейшла на Golden Harvest.

1985-1986 роки не були найактивнішими в її кар'єрі, але за два ці роки Меггі встигла знятися в парі помітних фільмів — з Джекі Чаном у «Поліцейській історії» (1985), з Чоу Юньфатом у «Сьомому проклятті» (The Seventh Curse, 1986) і «Розі» (Rose, 1986), а також у третій частині популярного серіалу «Щасливий привид» (Happy Ghost 3, 1986). А з наступного року пропозиції нових ролей повалили суцільним потоком — в 1987 році вона знялася в семи фільмах (у тому числі з Джекі Чаном у «Проект А: Частина 2», Аланом Тамом в «Ти — моя доля» і Чоу Юн-Фатом в «Зірці романтики»), а в 1988-му — в одинадцяти (з Джекі Чаном у «Поліцейської історії 2», з Аланом Тамом в «Солдаті кохання», з Саммо Хунгом у «Фіктивному шлюбі»).

Сама Меггі вважає 1988 роком свого народження як актриси — «виною» тому драма «Поки не висохнуть сльози», якою яскраво дебютував у режисурі Вонг Кар-Вай. І хоча Меггі все ще погоджувалася на несерйозні ролі в придуркуватих комедіях, вона зрозуміла, що її головна пристрасть лежить у зовсім іншій сфері акторства. У наступні роки Меггі ще не раз знялася у Вонга Кар-Вая і охоче працювала з арт-режисерами Гонконгу і материкового Китаю — вона знялася у Стенлі Квана в «Повному місяці в Нью-Йорку» (Full Moon in New York, 1990) і «Головній сцені» (Centre Stage, 1992), у Енн Хуї в «Пісні вигнанців» (Song of the Exile, 1990), у Клари Лау в «Прощанні з Китаєм» (Farewell China, 1990). При всьому цьому Меггі не зменшувала темпів роботи і активно знімалася і в комедіях, і в мелодрамах, і навіть у бойовиках.

У 1993-му році Меггі знялася у дванадцяти фільмах (її рекорд), але в 1994-му з'явилося всього лише дві картини з її участю («Прах часів» Вонга Кар-Вая і артхаусна драма «In Between» Йонфана, Сільвії Чанг і Самсона Чіу), а в 1995-му жодної. Частково ця перерва була пов'язана з надмірною увагою гонконгської преси до неї — увагою, що межувала з цькуванням. Дійшло до того, що одне видання опублікувало її любовні листи! Тим не менш, Меггі не зникла з кіно, вона вийшла на інший рівень — спочатку француженка Енн Фонтейн довірила їй одну з головних ролей у своїй картині «Августин» (1995), а потім молодий французький режисер Олів'є Ассаяс запросив її на головну роль у своїй драмі «Ірма Веп» (1996). Причому грати Меггі довелося... саму себе — гонконгську актрису Меггі Чун, яку молодий французький режисер хоче зняти в своєму фільмі. У рідному Гонконзі Меггі в 1996-му році знялася лише в одному фільмі — романтичній драмі студії UFO «Товариші. Майже історія кохання» (Comrades. Almost a Love Story).

Після зйомок «Ірми Веп» між Меггі і Олів'є зав'язався роман і в 1998-му році вони одружилися. Увесь цей час Меггі чергувала зйомки на батьківщині («Сестри Сунг» (1997)) з участю в міжнародних проектах («Китайська шкатулка» (1997), «Августин, король кунгфу» (1999). Її авторитет на міжнародній арені швидко ріс — у 1997 Меггі потрапила в журі Берлінського Кінофестивалю, у 1999-му — Венеціанського. Дуже багато часу Меггі вгробила на зйомках нового фільму Вонга Кар-Вая, який то починав його, то робив перерву, то перекреслював все написане і запускав проект спочатку. Зате в результаті вийшов «Любовний настрій» (In the Mood for Love, 2000), який багато хто вважає кращим фільмом цього режисера.

Приватне життя актриси тим часом дало тріщину — шлюб з Ассаясом офіційно завершився в 2001 році, хоча колишнє подружжя зберегли хороші стосунки . Згодом Меггі ще раз зніметься у Олів'є — у драмі «Чиста» (Clean, 2004), в якій зіграє колишню наркоманку. Тим не менш, в нульових активність Меггі в кіно знизилася ще більше — за період з 2001 до 2004 року вона знялася всього в трьох фільмах («Чиста», а також у Кар-Вая в «2046» і у Чжана Імоу в «Герої»), а потім і зовсім пішла з кіно. Однак у 2009 році відбулося її повернення — в гонконгській картині «Гарячі літні деньки» (Hot Summer Days), головні ролі в якій виконали Ніколас Цзе, Деніел Ву, Вівіан Сю і Барбі Сю. Повернення це могло відбутися і раніше — у 2009-му її витягнув з «творчої відпустки» Квентін Тарантіно, який запросив її на одну з ролей у свій новий проект «Безславні виродки», проте всю роль Меггі вирізали при монтажі.

У 2007 році на 10-му Шанхайському міжнародному кінофестивалі Меггі Чун була удостоєна нагороди «За визначний внесок в китайський кінематограф».