David Thewlis

Девід Тьюліс

Девід Тьюліс
Актор, режисер, сценарист
Після закінчення навчання деякий час грав у театрі. Його першою акторською роботою була роль у театральній постановці про Бадді Голлі в одній зі студій Грінвіча. Дебют Тьюліс у кіно відбувся в 1993 році у фільмі «Оголені» режисера Майка Лі. За роль вуличного філософа Джонні він був названий кращим актором Національною радою кінокритиків США, Лондонським клубом кінокритиків, газетою «Evening Standard», Нью-Йоркським клубом кінокритиків і отримав премію Каннського кінофестивалю. У тому ж році він з'явився на телебаченні в ролі Джеймса Джексона в телесеріалі «Головний підозрюваний – 3» разом з Хелен Міррен і Кіараном Гайндсом.

Протягом 1990-х років Тьюліс знімався в різних фільмах, в тому числі «Королівська милість» (1995), «Чорний Красень» (1994), «Повне затемнення» (1995) в ролі Поля Верлена, «Острів доктора Моро» (1996), «Серце дракона» (1996) і «Сім років у Тибеті » (1997) разом з Бредом Піттом (через цей фільм Тьюлісу заборонено в'їжджати в КНР), «Обложені» (1998) Бернардо Бертолуччі і «Гангстер № 1» (2000) з Малькольмом МакДауеллом.

Тьюліс пробувався на роль професора Квірела у фільмі «Гаррі Поттер і філософський камінь», але роль була віддана Яну Гарту. Незважаючи на невдачу з першим фільмом, в 2004 році Тьюліс отримав роль Римуса Люпина в «Гаррі Поттер і в'язень Азкабану» без жодних проб, оскільки він був першим вибором режисера Альфонсо Куарона. Він зіграв цю роль і в чотирьох наступних фільмах цієї серії.

У 2000-тих роках Тьюліс з'явився у фільмах «Царство небесне» (2005) Рідлі Скотта, «Новий Світ» (2005) Терренса Маліка і «Омен» ( 2006). Крім того він зіграв роль коменданта нацистського табору смерті і батька головного героя, маленького хлопчика, у фільмі «Хлопчик у смугастій піжамі» у 2008 році і роль глави лікарні для душевнохворих у фільмі «Вероніка вирішує померти» у 2009 році.

У недавніх фільмах його можна побачити в ролях підступного придворного Єлизавети I Вільяма Сесіла («Анонім» (2011) Роланда Еммеріха) і британського тибетолога Міхаеля Ейріса, який був чоловіком Аун Сан Су Чжі, мьянманского політичного діяча («Леді» (2011) Люка Бессона) .

Девід Тьюліс працює також як режисер і сценарист. Отримав номінацію на премію BAFTA за постановку короткометражного фільму «Привіт, привіт, привіт» (1995). У 2003 році він написав сценарій і поставив фільм «Нахаба», зігравши одночасно головну роль.

Після закінчення навчання деякий час грав у театрі. Його першою акторською роботою була роль у театральній постановці про Бадді Голлі в одній зі студій Грінвіча. Дебют Тьюліс у кіно відбувся в 1993 році у фільмі «Оголені» режисера Майка Лі. За роль вуличного філософа Джонні він був названий кращим актором Національною радою кінокритиків США, Лондонським клубом кінокритиків, газетою «Evening Standard», Нью-Йоркським клубом кінокритиків і отримав премію Каннського кінофестивалю. У тому ж році він з'явився на телебаченні в ролі Джеймса Джексона в телесеріалі «Головний підозрюваний – 3» разом з Хелен Міррен і Кіараном Гайндсом. Протягом 1990-х років Тьюліс знімався в різних фільмах, в тому числі «Королівська милість» (1995), «Чорний Красень» (1994), «Повне затемнення» (1995) в ролі Поля Верле

Каталог відео