Євгенія Симонова

Про акторську кар'єру Євгенія не думала. Навчалася в музичній школі при Гнесинці, але фортепіано Не стало її головною пристрастю. Потім захопилася кінним спортом, та так, що навіть задумала стати ветеринаром, щоб бути ближче до коней.

Свою першу роль в кіно — у фільмі «В бій ідуть одні старі» Симонова зіграла, будучи студенткою Театрального училища імені Щукіна. Зворушливий образ льотчиці Маші запам'ятався багатьом телеглядачам. А потім був фільм «Афоня». Наступного дня після прем'єри картини Євгенія, що називається, «прокинулася знаменитою». Її героїня — наївна санітарка, яка закохалася в слюсаря-алкоголіка, — торкнула до глибини душі багатьох глядачів. Великі дитячі очі, дівоча тендітна фігура — Симонова ідеально підходила на роль Каті. Наступною її картиною була «Зникла експедиція», під час зйомок якої Євгенія познайомилася з актором Олександром Кайдановським. Вони грали закоханих і почуття героїв з фільму перейшли в життя. Скоро послідувало весілля. Однак разом вони були недовго — виявилося, що обоє надто різні люди, і шлюб розпався.

У цей час ролі сипалися на Женю одна за одною. Вона була вагітна, коли їй запропонували зіграти дружину головного героя в «Незакінчена п'єса для механічного піаніно» і головну роль — в екранізації тургенєвської «Асі». Та вона мріяла про дитину. Ролі дісталися іншим, зате тепер ми знаємо молоду актрису театру і кіно Зою Кайдановську.

Незабаром, познайомившись на зйомках короткометражного фільму «Коли грали Баха» з режисером Андрієм Єшпаєм, Симонова вдруге вийшла заміж. Цей шлюб виявився щасливим — їхній союз вважається чи не ідеальним.

Як у будь-якої актриси, під час зйомок з Євгенією Симоновою відбувалося багато кумедних і трагічних подій. Так, граючи у фільмі «Звичайне диво», Євгенія Симонова ледве не загинула. Натурні зйомки проходили в Люберецькому піщаному кар'єрі. На дні його була величезна калюжа. Йшла робота над фінальною сценою — догляд, прощання з казкою. З одного боку калюжі — Симонова і Абдулов, з іншого — режисер, знімальна група. Режисер фільму Марк Захаров попросив артистів підійти ближче до води, Симонова стала на мокрий пісок і раптом закричала! Всі засміялися, подумавши, що Абдулов лоскоче її, а потім завмерли з жаху! На очах знімальної групи Євгенія стала тонути в хиткому піску на краю калюжі — по пояс, по груди, по шию... Абдулов схопив її за руки, намагався витягнути, але сил у нього не вистачало. На щастя, на зйомках чергувала пожежна машина, її екіпаж складався з сильних спортивних хлопців. Якби не вони, Євгенія напевно б загинула.

На зйомках «Звичайного дива» з Євгенією Симоновою стався кумедний випадок. Сама актриса потім розповідала про це так: «Я органічно ненавиджу пальбу. А щоб самій вистрілити і уявити не могла! Та в сцені, де Принцеса втікає з дому Чарівника, вона стріляє в стелю. Почали знімати, підкидаю пістолет... і не можу натиснути на курок! Зйомка зупиняється. Мало не плачучи, пояснюю: це не каприз, така у мене особливість від природи. Що тут почалося! Всі умовляли: «Патрон холостий, ні в кого не потрапить!», А зрозумівши, що це не допомагає, стали стріляти з пістолета: «Дивися! Нічого страшного!» Дивлюся і думаю: чи зірву зйомку, після чого скажуть «отака Принцеса!», чи себе пересилити. Взяла пістолет: «Давайте повторимо!» — «Мотор!» і в потрібну секунду я натиснула на курок, не відскочила, не випустила пістолета. Правда, трохи заплющила очі — в кадрі це видно...»

Зовсім недавно актриса зіграла в серіалі «Діти Арбата» матір головного героя — Саші Панкратова. Багато людей чекали прем'єри серіалу з особливим інтересом, бо актриси дуже складно переходять на «вікові ролі». Тим більше, що до цього глядачі бачили Симонову в картині «Квітучий пагорб серед порожнього поля», де вона була чарівною закоханою жінкою. Однак і тут акторський талант Євгенії Симонової дав про себе знати — вона переконливо зіграла літню жінку, не втративши своєї особливої чарівності. Тим більше, що Симонова сама дуже хотіла зіграти цю жінку, адже історія її родини безпосередньо пов'язана з подіями того часу. Євгенія пам'ятає розповіді свого батька про його матір. Вислана з міста, вона іноді таємно поверталася до Ленінграда, ходила від одних близьких людей до інших, але не могла залишитися у них, побоюючись накликати на господарів будинку підозри влади. Ночувала на вокзалах, на садових лавках. Над нею постійно витала загроза бути відправленою в табір як дружина розстріляного «ворога народу». Все це відобразилося в пам'яті Євгенії Симонової.

Зараз Євгенія Павлівна — провідна актриса Театру імені Маяковського, майже щодня грає на сцені, знімається в серіалах і фільмах, тому часу на її велику родину часто не залишається зовсім, однак актриса не сумує. В одному інтерв'ю на питання, звідки у неї беруться сили на таке активне життя, Євгенія Симонова відповіла: «По секрету скажу, іноді буває відчуття, що все — я не можу більше, не можу всім цим займатися. Буває, хочеться зробити паузу. Але я, напевно, все-таки сильно прив'язана до своєї професії. А сили черпаю уві сні. У мене дуже міцний сон. Якщо є можливість, будь-яку вільну годину я використовую, щоб лягти і поспати. Сплю в будь-який час дня і ночі, в будь-якому місці і практично в будь-якому положенні. Якби не цей мій сон, зовсім було б важко. А так я уві сні відновлююся. Ну і живу мрією про відпочинок, звичайно, про те, що в якийсь момент все-таки буде спокійніше. Звичайно, Бога гнівити можна. Я розумію, яке це щастя, коли у тебе є робота, тому що найважче — коли у тебе її немає».