Чарлз Гродін

Артистичний дебют Чарлза Гродіна відбувся в 1962 році в бродвейській п'єсі Чин-Чин (англ. Tchin-Tchin). Професійне навчання акторської майстерності Гродін проходить у Ути Хаген (серед її учнів – Марлон Брандо, Роберт Де Ніро, Аль Пачіно, Лайза Міннеллі, Вупі Голдберг, Сігурні Уівер, Меттью Бродерік та інші) і у Лі Страсберга (його учні – Крістофер Вокен, Дастін Гоффман, Елай Воллак, Джин Гекмен, Гарві Кейтель, Джек Ніколсон та інші). Обидва ці майстри прищеплювали своїм студентам методи акторської техніки за Системою Станіславського.

У 1960-тих Чарлз Гродін бере участь у створенні декількох серіалів на телебаченні. У 1968 році виходить фільм жахів, трилер Романа Поланскі «Дитина Розмарі», в якому Гродін виконає роль доктора Гілла – його перша помітна робота в кінематографі. Одночасно з цим він пробує себе в якості театрального режисера і ставить на Бродвеї кілька п'єс: «Hooray! It's a Glorious Day... and All That», «Lovers and Other Strangers»,«Thieves». Після невеликої ролі у фільмі «Пастка 22» (1970), Гродін отримує головну роль у фільмі «Розбиваючий серця» (1972), яка відразу відкриває його дар комічного актора.

Слідують ролі у фільмах «Кінг-Конг» (1976) , «Небеса можуть почекати», проте основним заняттям актора залишається театр і участь у поставленій ним п'єсі «Thieves». Протягом кількох наступних років Чарлз Гродін знімається в ряді добротних комедій, які не отримали проте великого комерційного успіху: «Справжнє життя» (англ. Real Life 1979) з Альбертом Бруксом, «Як у старі добрі часи» (1980) з Чеві Чейзом і Голді Хоун, «Велика лялькова подорож» (1981), «Неймовірно зменшена жінка» (1981). Період 1982-1987 років відзначається кінематографічним (але не театральним) «простоєм». З цікавих слід згадати роль недалекоглядного агента ЦРУ у фільмі зі скандальною славою «Іштар» (1987). Але наступні три роки принесли Чарлзу Гродіну вже світовий успіх. Спочатку це дещо комічний, але гідно драматично виконаний дует з Робертом Де Ніро у фільмі «Встигнути до опівночі» (1988). За роль кримінального фінансиста Джонатана Мардукаса за кличкою «Герцог» Гродін отримав премію кінофестивалю у Вальядоліді, Іспанія, як кращий актор. У цьому ж році виходить легка комедія «Taking Care of Business», відома в «піратському» прокаті тих років у Росії під назвою «Як розібратися зі справами». У ній він виконав роль розсіяного і замкнутого бізнесмена Спенсера Барнса, що протистоїть натиску чарівного й динамічного пройдисвіта Джиммі Дворскі у виконанні Джеймса Белуші. Через два роки виходить комедія «Бетховен», а ще через рік – «Бетховен 2». Чарлз Гродін в ролі Джорджа Ньютона – голови звичайної американської сім'ї, всупереч своєму бажанню, заводить цуценя сенбернара. Зворушливий сімейний фільм зібрав по всьому світу виручки майже на 150 млн $, а його продовження – 118 млн. Ці фільми стали візитною карткою, але й піком у кінематографічній кар'єрі Гродіна. Знявшись в невеликій ролі у фільмі «Дейв» (як кращому акторові другого плану за цю роль йому була вручена «Американська премія за досягнення в жанрі комедії») артист на кілька років залишив кінематограф. Тільки в 2006 році він взяв участь у зйомках фільму «Екс-коханець».

Протягом 1990-х і початку 2000-х Чарлз Гродін вів розважальну програму «The Charles Grodin Show» на CNBC (1995-1998); був політичним оглядачем на CBS; написав кілька п'єс для театру. Актор є також автором декількох книг: «Would Be So Nice If You Weren't Here», «Spilled Milk and Other Clichés and How I Get Through Life», «If I Only Knew Then... Learning from Our Mistakes». Остання з них «How I Got To Be Whoever It Is I Am» вийшла в квітні 2009 року.