Радомир Василевський

Радоми́р Бори́сович Василе́вський (27 вересня 1930, Челябінськ, РРФСР, СРСР — 10 лютого 1998, Одеса, Україна) — радянський і український кінорежисер та кінооператор. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1973).. Народився 27 вересня 1930 у Челябінську. У 1954 році закінчив операторський факультет Всесоюзного Державного інституту кінематографії, майстерню професора Бориса Волчека. Його дипломна робота — короткометражні фільми «Повість про дитячу іграшку» та «Ільменський заповідник» вийшли на екран, а «Ільменський заповідник» був відзначений призом на Міжнародному фестивалі студентських робіт. Відразу ж після інституту Василевський був запрошений кінооператором на кіностудію «Молдова-фільм», де зняв перший молдавський художній фільм «Молдавські наспіви», режисера Олексія Золотницького. З 1955 року Радомир Василевський працював кінооператором-постановником Одеської кіностудії, а в 1964 дебютував як режисер-постановник. Згодом він став режисером дитячого кінематографа, дуже багато і плідно співпрацював з ленінградським письменником Радієм Погодіним, лауреатом Державної премії РРФСР ім. Н. К. Крупської та володарем Почесного диплому Міжнародної премії імені Г. К. Андерсена. Практично всі їх спільні роботи відзначені Призами і нагородами на республіканських, Всесоюзних та Міжнародних кінофестивалях («Крок з даху» — на МКФ в Італії, а «Що у Сеньки було» — на МКФ у Західному Берліні — приз ЮНІСЕФ) за акторські роботи 5-, 7-, 9-річних акторів, за режисуру, за образотворчу майстерність, за комбіновані зйомки, за музику. Був чотири рази одружений. Першою дружиною була Лілія Василевська, з якою вони навчалися в одному інституті. Друга дружина — виконавиця головної ролі у фільмі «Весна на Зарічній вулиці», акторка Ніна Іванова. Третя дружина — Тетяна Кукаркіна, яка після розлучення вийшла заміж за Володимира Ворошилова. Вчетверте Радомир Василевський одружився з Тетяною Піддубною. Мав двох доньок, від першого та четвертого шлюбів.