Еммануель Дево

Еммануе́ль Дево́ (фр. Emmanuelle Devos; нар. 10 травня 1964, Пюто, департамент О-де-Сен) — французька акторка. Еммануель Дево народилася 10 травня 1964 року в акторській сім'ї. На першому курсі ліцею кинула навчання, вирішивши присвятити себе акторській професії, і поступила до театральної школи «Курси Флоран». Навчалася у Франсіса Юстера, який запропонував їй у 1986 році її першу роль в кіно у фільмі «Викрадений Чарлі Спенсер!». Згодом Еммануель працювала у Арно Деплешена, у якого знялася у стрічках «День мерця» та «Вартовий». Фільми не мали великого успіху, але це поклало початок співпраці Еммануель Дево з режисером, яке, нарешті, принесло плоди у 1996 році з виходом стрічки «Як я обговорював… (моє сексуальне життя)». За цю роботу вона отримала «Сезара», як найперспективніша акторка. У 1999 році Еммануель знялася у Седріка Клапіша у фільмі «Може бути» разом з Жаном-Полем Бельмондо, Жулі Депардьє та Роменом Дюрі. Широке визнання прийшло до Еммануель Дево з виходом у 2001 році кримінальної драми Жака Одіара «Читай по губах» з Венсаном Касселем. У цій стрічці акторка блискуче утілила образ глухої закомплексованої секретарки Карли, за що у 2002 році отримала премію «Сезар» за найкращу жіночу роль. Два фільми 2003-го року за участю Еммануель Дево були показані на Венеційському кінофестивалі