Ширлі Найт

Ши́рлі Ено́ла Найт (англ. Shirley Enola Knight; 5 липня 1936 — 22 квітня 2020) — американська акторка театру, кіно та телебачення, номінантка на премію Американської кіноакадемії в 1960 і 1962 році. Ширлі Енола Найт (англ. Shirley Enola Knight) народилася в Канзасі 5 липня 1936 року в сім'ї Вірджинії (урожд. Вебстер) і Ноела Джонсона Найта, працівника компанії-виробника масла для автомобілів. Вперше на кіноекранах Ширлі з'явилася в епізодичній ролі у 1955 році, а через три роки отримала першу помітну роль в телесеріалі «Оленяча шкіра». Через рік Найт була номінована на премію «Оскар» як найкраща акторка другого плану за роль у фільмі «Темрява нагорі сходів», і ще раз в 1962 році за фільм «Солодкоголосий птах юності». У подальші роки у неї були ролі в картинах «Голландець» (1967), «Люди дощу» (1969), «Джаггернаут» (1974) і «Полонені „Посейдона“» (1979). Її театральні ролі включають участь в постановках «Повернення», «Маленький Шеба», «Ми завжди живемо в замку» і «Монологи вагіни». У 1960-х роках вона майже зовсім залишила зйомки в Голлівуді, присвятивши себе Бродвею. У 1976 році Ширлі Найт була удостоєна премії «Тоні» за постановку «Діти Кеннеді». Наприкінці 1990-х вона знову стала активно зніматися в кіно і на телебаченні. У 1996 році акторка з'явилася в невеликій ролі у фільмі «Якби стіни могли говорити». У 1997 році вона зіграла матір Гелен Гант у фільмі «Краще не буває», а далі послідували ролі в серіалах «Вона написала вбивство», «Закон і порядок», «Поліція Нью-Йорка», «Тридцять-з-чимось» і «Відчайдушні домогосподарки», де вона зіграла Філліс Ван Де Камп (свекруху Брі). Ширлі Найт двічі була заміжня. Від першого чоловіка, Джина Перссона (1959—1969), у неї дочка Кейтлін Хопкінс, також акторка. Другим її чоловіком був сценарист Джон Хопкінс (1969—1998), від якого вона народила дочку Софі. Ширлі Найт померла природною смертю 22 квітня 2020 року у віці 83 років в будинку своєї дочки Кейтлін у Сан-Маркос, Техас.