Борис Карлофф

Його батько був дипломатом, але Борис рано став сиротою, і його виховували старші брати і сестра. У дитинстві актор також хотів вступити на дипломатичну службу, до якої так чи інакше виявилися причетні всі члени його сім'ї. Через проблеми зі здоров'ям актор не брав участь у Першій світовій війні. Він не бачився з членами своєї родини аж до 1933 року (практично 25 років), коли повернувся до Англії для зйомок у картині «Вурдалак» (1933). Незважаючи на його переживання, що рідні могли відмовитися від нього, брати і сестра з задоволенням прийняли Бориса і позували з ним фотографам.

До 1931 року актор багато знімався, але досягти зоряного статусу не зміг. Карлофф не гидував ніякою роботою, щоб мати можливість оплатити рахунки: він копав канави, водив вантажівку, був робітником оперної сцени. Лише після зйомок більш, ніж у 80 фільмах, у віці 44 років Карлофф став зіркою після виходу фільму Джеймса Вейла «Франкенштейн» (1931). Цікаво, що від ролі монстра Франкенштейна відмовився Бела Лугоші, бо йому не сподобалося, що роль була без слів. Саме цей випадок зробив Карлоффа зіркою першої величини.

У житті актор, на відміну від своїх екранних героїв, був дуже добрим, спокійним, освіченим чоловіком. Карлофф був членом Гільдії акторів, що в середині 30-х років минулого століття було досить сміливим вчинком. У нього було дуже багато друзів, Борис дуже любив дітей. Актор страждав хронічними болями в спині через те, що йому доводилося носити важкі скоби, як частину костюма монстра Франкенштейна. Незважаючи на думку, що Карлофф був великим чоловіком, це оманливе саме через цей громіздкий костюм. Останні роки життя актор пересувався переважно в інвалідному візку. Борис Карлофф переніс три серйозні хірургічні операції на спині. 30 червня 1912 Карлофф вирушив помандрувати на каное в околицях містечка Реджина, де в той час жив. Коли він повернувся до міста, то виявив, що його будинок знищило торнадо, яке забрало життя 28 людей. Карлофф організував концерт, щоб зібрати трохи грошей постраждалим від катастрофи.

Коли актор помер, газета «New York Times» у некролозі використовувала фотографію монстра Франкенштейна. На жаль, редактори помилилися і опублікували фотографію Гленна Стрейнджа, який також грав цю роль пізніше.

Деякі гонорари актора: «Мішені» (1968) - 22000 доларів, «Чаклуни» (1967) - 11000, «Ворон» ( 1963) - 30000, «Франкенштейн-70» (1958) - 25000, «Острів вуду» (1957) -25000, «Наречена Франкенштейна» (1935) - 12,5 тисяч. Борис Карлофф має дві зірки на Алеї слави: за роботу в кіно і на телебаченні. У Бориса є номінація на театральну нагороду «Тоні» за роль у виставі «The Lark» (1956).