Морі Чайкін

Закінчив Університет Буффало, на початку 1970-х років навчався в American Conservatory Theatre.

Незадовго до закінчення університету Чайкін створив трупу «Театр Болотної Лисиці», з якою виступав у США і Канаді. В кінці 1970-х домагається успіху на нью-йоркській сцені, беручи участь в таких постановках, як «Gimme Shelter» (1978), і мюзиклі «Leave It to Beaver Is Dead» (1979), режисером якого був його дядько Джордж Блумфілд. < p> Кінодебют відбувся в канадському фільмі «Riel» (1979). У 1980-х роках інтерес режисерів і продюсерів до нього різко виріс. За 30 років акторської кар'єри Морі зіграв приблизно 140 кіно- і телевізійних ролей. Популярність акторові принесла участь у фільмах «Військові ігри» (1983), «Вікно спальні» (1987), «Близнюки» (1988), «Танці з вовками» (1990), «Мій кузен Вінні» (1992), «Бетховен 2» (1993), «Острів головорізів» (1995).

У 1994 році актор отримав премію Джині за кращу чоловічу роль у фільмі «Музика китів» (Whale Music), а в 1997 році — премію Національної ради кінокритиків за роль у картині «Славне майбутнє».

У 2003 році М. Чайкін був номінований на премію «Краща чоловіча роль» у канадських кінематографістів за серіал про Ніро Вульфа. Всього за всю свою кар'єру Морі Чайкін отримав п'ять премій.

Останні роботи: «За версією Барні» і «The drunk and on drugs happy fun time hour».

27 липня 2010 актор помер у лікарні Торонто в свій 61-й день народження.