Валерія Голіно

Італійська акторка, модель, режисер, сценарист і продюсер. Валерія Голіно народилася 22 жовтня 1965 року в Неаполі, область Кампанія, Італія, у сім'ї художниці Лалли та германіста Луїджі Голіно. Мама часто водила маленьку дівчинку в кінотеатри, тому акторка й закохалася в кіно. Варто відзначити, що Валерія ніколи не планувала пов'язати своє життя з екраном – вона мріяла про кардіологію. В одинадцятирічному віці їй діагностували сколіоз, тому Голіно жила з металевим стрижнем у спині. Уже з 14 років майбутня акторка стала моделлю, знімалася в багатьох рекламах. Валерія навіть не закінчила старшу школу через зйомки у своєму першому фільмі. Дебют Голіно в кінематографі відбувся в 1983 році з проекту Ліни Вортмюллер "Жарт долі, що підстерігає в засідці, немов бандит із великої дороги". Перші відомі роботи в кар'єрі акторки з'явилися за 1988-1994 роки. Це були "Людина дощу" (1988), "Гарячі голови" (1991), "Гарячі голови 2" (1993), "Безсмертна кохана" (1994). У період із 1995 по 2002 роки Валерія взяла участь у створенні таких картин, як "Залишаючи Лас-Вегас", "Чотири кімнати" (обидві 1995), "Втеча з Лос-Анджелеса" (1996), "Фріда" (2002). Протягом 2004-2013 років фільмографію Голіно поповнили стрічки "Набережна Орфевр, 36" (2004), "Відчайдушні шахраї" (2008), "Ціна людини", "Джекі в царстві жінок" (обидві 2013).