Вацлав Дворжецький

Вацлав Янович Двожецький (пол. Wacław Dworzecki; 3 серпня 1910, Київ, Російська імперія — 11 квітня 1993, Нижній Новгород, Росія) — радянський актор. Народний артист Росії (1991). Народився 21 липня (3 серпня) 1910 року у шляхетській сім'ї. Навчався у театральній студії при Київському польському драматичному театрі (1927—1929), Київському політехнічному інституті (1928—1930). У 1929 році Двожецького було заарештовано за активну участь у гуртку «ГОЛ» («группа освобождения личности» — «група звільнення особистості»), з 1929 по 1937 рік перебував у таборах на будівництві залізниці Пінюг — Сиктивкар, Біломорсько-Балтійського каналу, Туломської гідроелектростанції, рудниках острову Вайгач. одночасно працював у табірному театрі «Туломська театральна експедиція» («Туломская театральная экспедиция»). Там відбувся його акторський дебют. Після звільнення у1937 році повернувся до Києва, до батьків. Однак не зміг влаштуватися до жодного з київських театрів. Намагався також вступити до театру у м. Біла Церква, однак і туди його не захотіли брати через колишню судимість. Влаштувався на роботу до вагоперевірної майстерні у Баришівці, однак був звільнений за місяць. Після цього переїхав до Харкова, де йому вдалося влаштуватися до робочо-колгоспного театру № 4. Однак за місяць було заарештовано начальника управління культури, за рекомендацією якого Двожецький отримав місце у театрі. Актор був вимушений переїхати у Підмосков'я, де мешкала його двоюрідна сестра, а пізніше — до Омська, де його було прийнято до Омського театру для дітей і молоді. Перед Другою світовою війною працював в Осмському ТЮГ-у, Таганрозькому драматичному театрі та Омському обласному драматичному театрі як актор і режисер. Восени 1941 року Двожецького було заарештовано вдруге. Перебував у таборі до 1946 року. У 1950-х роках разом із другою дружиною Рівою Левіте переїхав до Саратова, де влаштувалися до Саратовського театру драми ім. І. А. Слонова, пізніше переїхали до Нижньго Новгороду, де Дворжецький став одним з провідних акторів Драматичного театру, у якому служив до кінця життя. У творчому доробку Вацлава Дворжецького 122 ролі у 111 виставах.