Василь Симчич

Після закінчення навчання вступив до Українського молодого театру «Заграва», де спочатку був простим працівником театру, а пізніше грав на сцені. Тут відбувся його дебют у спектаклі "Муравлі", де В. Симчич зіграв коморника. Далі було навчання у вищій торговій школі (1937-1939) та робота вчителем у рідному селі (1939-1941). 28 грудня 1941 року В. Симчич влаштовується на роботу до Харківського драмтеатру. А 20 вересня 1944 року актор повертається до рідних країв і приходить до Коломийського театру. Незабаром він стає провідним актором, пізніше режисером, а потім керує роботою цього театру. Театрали добре запам'ятали його ролі Панаса у п'єсі «Наймичка» (1946). 1947 року акторові довелося пережити арешт. Його звинуватили у співпраці з УПА. З в'язниці В. Симчич повернувся хворим, але не зламався. З 1953 року він працює в театрі режисером і ставить «Циганку Азу», «Тіні забутих предків», «Сто тисяч» та ін. спектаклі.