Олег Єфремов

Радянський і російський актор, режисер і сценарист. Олег Миколайович Єфремов народився 1 жовтня 1927 року в Москві, Московська область, СРСР (зараз це столиця Росії), у сім'ї Анни Дмитрівни та бухгалтера Миколи Івановича Єфремових. Майбутнього актора ще з ранніх років вабило до сцені, відвідував театральні гуртки (наприклад, драмгурток при Будинку піонерів). У 1945 році Олег вступив до Школи-студії при Московському художньому академічному театрі, випускником якої став у 1949 році. Після закінчення цього закладу Єфремова не взяли до самого МХАТу, але запросили виступати на сцені Центрального дитячого театру. Пізніше йому скорилася сцена театру "Современник", а згодом усе-таки і МХАТу. Перша роль актора в кіно з'явилася в 1955 році у фільмі Михайла Калатозова "Перший ешелон". Протягом 1965-1966 років Олег зіграв у по-справжньому великих проектах. Це були "Війна та мир", "Війна та мир: Андрій Болконський" (обидва 1965), "Бережись автомобіля" (1966). У проміжку часу між 1968 і 1979 роками фільмографію Єфремова поповнили такі картини, як "Три тополі на Плющисі" (1968), "Біг" (1970), "Коли я стану велетнем" (1979). Тоді ж у 1976 році він удостоївся звання Народного артиста СРСР. У період із 1980 по 1995 роки актор узяв участь у створенні стрічок "Одного разу двадцять років потому", "Старий Новий рік" (обидві 1980), "Ширлі-мирлі" (1995) й у створенні міні-серіалу "Батальйони просять вогню". Олег Єфремов був одружений із акторками Лілією Толмачовою й Аллою Покровською (від другого шлюбу є син Михайло). Крім того, у нього є позашлюбна дочка Анастасія від незареєстрованих стосунків із журналісткою Іриною Мазурук. Актор помер 24 травня 2000 року у своїй квартирі.