На самому початку картини Сльози стали ми знайомимося з головними персонажами ─ Томом і Селією. Том розмовляє зі своєю подругою і переконує її, що вони повинні слідувати своїм захопленням ─ йому належить стати астронавтом, а дівчина повинна серйозно зайнятися робототехнікою. У Селії ─ роботизована рука, вона є одним із перших проєктів із взаємодії роботів і людини. Минає багато років ─ наша планета змінилася до невпізнання.

Глядач опиняється в Амстердамі, який перетворився на безлюдне місто, де лише жалюгідні залишки опору намагаються боротися з бездушними й безжальними роботами-вбивцями, яких, до слова, створила Селія. Том, який помітно постарів, є одним з учасників руху опору, який намагається протистояти остаточному захопленню планети металевими вбивцями. Том хоче пробудити в Селії спогади в надії на те, що вона згадає минуле, коли вони були друзями.

Сльози сталі ─ демонстраційний короткометражний проєкт, покликаний продемонструвати можливості одного з голландських модулів зі створення комп'ютерних ефектів. Стрічка триває трохи більше ніж дванадцять хвилин і поєднує в собі гру живих акторів і комп'ютерну графіку. Одна з головних ролей дісталася Дереку де Лінту з популярного серіалу Полтергейст.