Живучи на чужині, у мегаполісі, далеко від рідної домівки, уродженка унікального болгарського села на півдні України повертається додому, до свого народу, де її коріння та сила, де голос предків, заглушений глобалізацією та урбанізацією, кричить до неї через пам'ять старожилів.

На початку дев'ятнадцятого століття, біля найбільшого в Україні прісноводного озера Ялпуг було засновано село, що нині має назву Криничне. Там оселилися болгари, які втекли з Болгарії від Османського ярма. Не дивлячись на те, що з моменту заснування поселення минуло вже понад двісті років, вони повністю зберегли свою культуру й уклад життя ─ жителі села мають свій діалект, продовжують займатися виноробством за багатовіковими технологіями та вирощуванням цибулі (арпаджика). Розповідь будується на конфлікті старожилів, які зберігають пам'ять про село, історію, традиції, і молодого покоління, яке здебільшого прагне виїхати та реалізовуватися у великих містах і закордоном.

Фільм ─ філософське міркування на тему втраченого коріння, рідної домівки, пам'яті предків і амнезії, пошуку дороги додому і свого місця сили. Це документальний зріз історії діаспори болгар в Україні сьогодні та спроба спроєктувати майбутнє на прикладі села Криничне.

Місце сили ─ перший повнометражний документальний проєкт активістки болгарської діаспори в Україні Тетяни Станєвої. Село Криничне ─ її батьківщина, усе своє життя вона присвятила популяризації історії свого краю та культури болгар. Тетяна ─ професійний фольклорист, і значна частина стрічки присвячена самобутньому фольклору болгар. Фільм режисерка присвятила своїй бабусі Ользі Іванівні.

Безпосередня робота над фільмом зайняла чотири місяці. Знімання відбулися в серпні ─ під час збирання арпаджика, і вересні 2018 року ─ у період збирання винограду. Окремі епізоди були присвячені святкуванню дня села та урокам болгарської мови в школі, які показують збережений побут, культуру й мову. Фільм був проспонсорований громадською організацією Центр розвитку Бессарабії. Стрічку було показано не тільки в Україні, а й у Болгарії, а також вона стала учасницею кількох кінофестивалів у Чехії, Італії та Болгарії.