Польський піаніст Владислав Шпільман роками радував слухачів своїм талантом, поки Друга світова війна не зруйнувала його країну. Нацисти, які окупували Польщу, заслали всіх євреїв у гетто, позначили їх, а пізніше й зовсім відправили в концтабір. Від подорожі на поїзді смерті прямо в крематорій геніального піаніста врятувала тільки доброта знайомого з поліції. Як звичайному піаністу вижити в місті, де кожен єврей ─ потенційний смертник?

Як і інші роботи режисера Романа Поланскі, драма мала серйозний успіх у Штатах і Європі. Критики й глядачі близько сприйняли до серця фільм, що заснований на реальних подіях.

В основу сюжету картини було покладено мемуари самого Шпільмана, який не дожив до її прем'єри. Піаніст, якого зіграв у кінострічці Едріен Броуді, помер 2000 року.

За свою акторську майстерність Броуді відзначився Оскаром. Він дуже серйозно підійшов до підготовки до зйомок, вивчаючи музичні твори класиків і дотримуючись дієти, щоб скинути дванадцять кілограмів.

Знімання картини проходили в Кракові, де Поланскі несподівано зустрів людину, яка надала підтримку його родині під час війни. В епізодичних ролях у картині знялися син і онук Шпільмана.

Фільм був успішний у прокаті, заробивши понад сто двадцять млн доларів за бюджету в тридцять п'ять мільйонів.