Роксі — звичайна мешканка Чикаго епохи Великої депресії. Вона одружена з простим автомеханіком, але в душі її киплять пристрасті. Дівчина мріє про славу, світло софітів і оплески глядачів — про все, чого домоглася її улюблена виконавиця Велма. Проте наша героїня здогадується, що це всього лише нездійсненні мрії, а пробитися на сцену простій домогосподарці практично неможливо.

В один із днів у Роксі з’являється промінчик надії. Вона вже давно потай від чоловіка зустрічається з торговцем Фредом, який пообіцяв простодушній дівчині, що замовить за неї слівце й домовиться про прослуховування з господарем місцевого розважального закладу. Домогосподарка чекала і сподівалася, але на свій жах дізналася, що Фред їй брехав весь цей час. Ніяких зв’язків у нього й не було. Розгнівана Роксі взяла пістолет чоловіка й у пориві люті застрелила коханця. Здавалося, що всі її мрії впали.

Для постановника Роба Маршалла Чикаго став лише другим повнометражним проєктом. З огляду на те, що жанр мюзиклу є вельми ризикованим у світі сучасного кіно, то великого успіху чекати не доводилося. Однак усе вийшло навпаки. Фільм Чикаго приніс студії понад триста мільйонів доларів і цілих шість заповітних статуеток Оскара.