Більшу частину свого життя Сана прожила на самоті й очікуванні. Тепер жінці вже за тридцять, а вона все ще сподівається на повернення свого коханого, на ім'я Горі, з яким вона розлучилася багато років тому. Й ось одного цілком звичайного вечора, коли Сана на самоті пила вино у своїй квартирі, пролунав дзвінок у двері, а на порозі опинився той самий Горі.

Чоловік пропонує своєму давньому коханню поїхати до моря і поговорити про все, що було між ними. Героїня погоджується на його пропозицію.

Незвичайний проєкт випустили албанські кінематографісти, а конкретно постановкою займався Беснік Біша, який часто раніше був другим режисером. Однак цей фільм Беснік поставив за власним сценарієм.

При цьому картина знята в незвичному для нового покоління кіно чорно-білому стилі, а триває вона всього лише півтори години.

Головну роль режисер довірив своїй дружині Алкеті Біша, яка вже неодноразово працювала спільно зі своїм чоловіком. Одна з найвідоміших, переважно на батьківщині кінематографістів, їхніх спільних стрічок, це Bolero.

Драма вийшла на екрани ще 1997 року. Пізнішу драматичну кінокартину подружжя, що носить заголовок Дурнуля, глядачі в Албанії змогли переглянути у 2018-му.