Коли тобі п'ятнадцять років, і ти працюєш секретним агентом, подорожуючи по світу і допомагаючи нужденним, повертатися до життя звичайного тінейджера немає ніякого бажання. Особливо якщо в твоїй родині числяться мати — нейрохірург, батько — ракетобудівник і пара недоумкуватих братів, які мають намір піти слідами татуся. Таким родичам, як і шкільним вчителям, пояснювати щось марно, розраховувати на їх співчуття — також. Але таке моє життя. Мене звуть Кім. Кім «П'ять-з-плюсом». Кімберлі була типовою дівчиною років тринадцяти — чотирнадцяти, поки їй в голову не прийшла ідіотська ідея створити свій власний сайт і повісити на головній сторінці табличку «Я можу все». З тих пір від охочих перевірити, чи так це насправді, немає відбою — всі, від невдалого ловця тварин до схибленого на світовому пануванні тирана, норовлять випробувати її терпіння. Але Кім не боїться роботи, гнеться, як цирковий гімнаст, володіє кун-фу і до сліз засмучується, якщо у неї щось не виходить. При цьому вона змушена підкорятися шкільному розкладу і стрибати по стадіону у складі шкільної команди підтримки.