Уроджена волжанка, вихованка суворої і владної бабусі, Катерина рано залишилася без матері. Рідкі зустрічі з батьком - старим, заслуженим капітаном - сформували в ній твердий і безкомпромісний характер. Настала війна. Не замислюючись, Катерина пішла працювати в госпіталь. Тут до неї прийшло перше кохання, яке принесло і перше розчарування. Після війни, закінчивши інститут, Катерина - інженер, начальник ділянки річкового порту. Непрості стосунки склалися у неї з начальником пароплавства. Коли його зняли з роботи через справедливі нарікання, Катерина зрозуміла, що назавжди втратила найближчу людину.