Ми обов’язково переможемо. І створимо багато щирих і проникливих фільмів про пережитий нами досвід. Українські аніматори вже активно відгукуються на повномасштабне російське вторгнення — роботи про це є в цьогорічній національній програмі LINOLEUM, в анімаційних флешмобах putler kaput! та #StandWithUkraine, серед вітчизняних відеокліпів. А в цій ретроспективі ми простежимо, як українська анімація працювала з темою війни раніше. Для програми навмисне обрані стрічки, які розкривають більш людяний бік конфліктів (наприклад, переживання матерів і партнерок воїнів) або піднімають дух зворушливою і непафосною історією опору (казка «Війна, що змінила Рондо» й екранізація літописної оповіді «Хлопчик з вуздечкою»).

Так само навмисне в ретроспективу не потрапили українські радянські мультфільми з пропагандистською лінією. До таких належать збережені стрічки 1930-х та всі, які відтворюють той самий міф про «велику вітчизняну», що нині підбурює російську армію на чергові воєнні злочини. З-поміж відібраних для показу робіт вирізняється «Останній бій» — ця стрічка висміює старих мілітаристів, у своїй одержимості й недолугості дуже схожих на пізньорадянську й нинішню російську воєнщину.

І наприкінці програми, як послання підтримки й віри в майбутнє, йде новий фільм «Чорний лютий» — майстерна лялькова анімація 13-річного Матвія Глазунова, який цьогоріч вдруге мусив залишити свій дім через російську агресію. Маємо надію, що ця ретроспектива буде спонукати українську анімаційну спільноту й надалі творчо осмислювати війну, а решту глядачів об’єднає в піднесеному мистецькому переживанні.