Джон Клейтон (А. Скарсгард) уже десять років, як лондонець, і цілком присвячений державній діяльності. Одного гарного дня йому пропонують здійснити поїздку до Африки, де, за деякими відомостями, пропадають аборигени й процвітає работоргівля. Тарзан не забув місця свого дитинства, тому погоджується, не знаючи, що став жертвою меркантильної оборудки англійського капітана та місцевого вождя.

Створені Едгаром Берроузом твори неодноразово екранізувалися, але славні роки Тарзана припали на 30–60-ті роки минулого століття. Пізніше успіхом користувалися, в основному, анімаційні стрічки та комікси. Й ось уперше в новому столітті Голлівуд знову вирішив реанімувати «дорослого Мауглі», виділивши для цього сто вісімдесят мільйонів. Ризики виправдали себе — у прокаті фільм дворазово окупив себе. Очевидно, народ скучив за Тарзаном, та й сучасні технології допомогли.

Режисер Девід Єйтс до цього був відомий своїми екранізаціями іншого популярного літературного героя — Гаррі Поттера. Досвід проглядається добре — масштабність і видовищність знімання вражає. Природні пейзажі знімали в «перлині» Західної Африки — національному парку Лоанго на території Габону. Утім, це далеко не всі художні гідності картини.