Шотландськими дорогами подорожує вродлива жінка, мовчки спостерігаючи за буттям жителів. Ніхто не здогадується, що за миловидністю і загадковістю ховається інопланетна істота, яка пізнає земне життя і полює за хтивими чоловіками. Однак втягуючись у земний соціум, гості доведеться пізнати й темний його бік…

Фільм Побудь у моїй шкурі — вільна екранізація книги Мішеля Фабера. Режисер Джонатан Глейзер з допомогою метафор і глибокого символізму зміг передати весь ідейний зміст першоджерела. Він вибудував складну концепцію, що демонструє абсурдність життя в людському суспільстві, кожен член якого не просто дволикий, а містить у своїй душі тисячі відтінків, які перебувають у постійному русі.

Окремо слід зупинитися на грі Скарлетт Йоганссон. При мінімальному залученні активної акторської майстерності, їй вдалося передати з одного боку всю загадковість і відчуженість персонажа, а з іншого — трансформацію відчуттів інопланетної істоти.

Кількість діалогів зведено до мінімуму, похмурі тони йдуть пліч-о-пліч із таємничою музикою, створеною Мікою Лівай, а періодичні сюрреалістичні сцени лише сильніше приковують глядача до екрана та затягують у загадковий світ, у якому насправді живе кожен із нас.