Під час так званої гри «сміттєве полювання» багаті розпещені сестри Айрін і Корнелія Буллок приїжджають на сміттєзвалище, щоб знайти «забуту людину». На звалищі вони знаходять Годфрі. Із зарозумілою Корнелією у Годфрі стався конфлікт. Навпаки, Айрін знайшла спільну мову з бездомним. Гра закінчилася тим, що Айрін наймає Годфрі як свого дворецького. Дівчина закохується в Годфрі, проте у дворецького є минуле.

В основі сюжету комедійного фільму Мій слуга Годфрі лежить роман американського письменника, актора Еріка Хетча. Картина режисера Грегорі Ла Кава була висунута на шість номінацій премії «Оскар», а в 1999 році згідно з версією АFI (Американського інституту кіномистецтва) фільм посів 44-те місце зі 100 найсмішніших американських комедій. У світовий прокат фільм вийшов у вересні 1936 року, а його бюджет становив 656 тис. дол. Кінострічка мала величезний успіх.

Компанія Universal розглядала на роль Айрін кандидатури Констанс Беннет і Міріам Гопкінс. Грегорі Ла Кава наполіг на тому, щоб роль Годфрі виконував тільки Вільям Пауелл, якого Universal «запозичила» у кіностудії Metro-Goldwyn-Mayer. Зі свого боку Пауелл погоджувався грати у фільмі за умови, що його партнеркою буде Керол Ломбард. Таким чином, роль Айрін дісталася Ломбард.