Вонг Фей-Хун не вирізняється поступливістю і гарною поведінкою. Батько, бажаючи провчити буйного отрока, відправляє того на виховання до його дядька Со Хая. Той має славу майстра бойових мистецтв, а ще відомий як п’яниця, який не церемониться з учнями. Вонг Фей тікає від наставника, але його б’ють. Він змушений повернутися до вчителя і розпочинати вивчення бойових мистецтв. Ним рухає почуття помсти, тим паче його батько опиняється в небезпеці.

Фільм П’яний майстер вийшов у прокат на хвилі популярності бойових мистецтв і розквіту кінематографа Гонконгу — східної країни, у якій багато чого побудовано за західним зразком. Сюжет картини черпався із численних історій про Вонг Фей Хуна — реального персонажа, лікаря, який володіє боєм. У Китаї він шанується як захисник знедолених. Реальним є і Со Хай.

Запрошений на головну роль актор і каскадер Джекі Чан дебютантом не був, але для нього пік довготривалої популярності, у якому його супроводжуватимуть яскраві фільми й образи, захоплені відгуки глядачів, престижні премії, — ще попереду. А ось для Юаня Сяотаня, який пішов із життя в січні 1979 року, П’яний майстер виявився серед лебединих пісень. Актор хворів, і в деяких сценах бою його дублювали сини. Один — актор Юень Чеунг-Ян, інший — Юень Ву Пін був ще й режисером П’яного майстра.