У Міленіум просунуті компанії розробляють роботів, покликаних допомагати в побуті. Одного з таких — марки NDR-114 придбали Мартіни. Йому дали ім’я — Ендрю. Робот справляється з роботою, але штучний інтелект може розвиватися. І приходить момент, коли Ендрю починає відчувати якісь дивні команди… Або програмні збої — нашою мовою це все називається почуттями.

Фільм Двохсотрічна людина — наївний, зворушливий, смішний. За це він понад п’ятнадцять років продовжує отримувати хороші відгуки глядачів, його приємно подивитися сім’єю у вихідний день. Сюжет картини зверстано за мотивами однойменної повісті Айзека Азімова й роману Роберта Сілверберга Позитронна людина. Останній над твором працював спільно з Азімовим. Світовий класик наукової фантастики впровадив три правила робототехніки. Їх дотримується не тільки Ендрю, їх використовують і в інших фільмах жанру.

Двохсотлітня людина — одна з небагатьох фантастичних стрічок, де роботи не перетворюються на владолюбні субстанції. Ендрю нагадує буличевського Вертера — обидва прагнуть бути схожими на людей у найкращому прочитанні цього слова. Цікаво, але його номер NDR-114 часто використовував режисер Стенлі Кубрик. Фільм відзначений номінацією на Оскара за найкращий грим, який приміряв один із найкращих акторів коміків — Робін Вільямс.