В юності Паула, піддавшись почуттям, посварилася з матір'ю і втекла з дому. Здавалося, на неї як музу талановитого фотографа чекають непогані перспективи, але кохання розчинилося так само швидко, як і виникло. Тепер вона повернулася до Парижа - без грошей, у компанії кішки, - коханої, але вкраденої в колишнього коханого. Щоб вижити, їй доводиться влаштовуватися на низькооплачувану роботу, але, попри сувору реальність та її усвідомлення, дитячість залишається при Паулі.

Режисером і однією зі сценаристок картини стала француженка Леонор Серай. Це її перший повнометражний фільм, знятий у віці 31 року. Дебют виявився вдалим, про що свідчить успіх на міжнародному Каннському кінофестивалі:

- Номінацію Особливий погляд;

- Приз Золота камера за найкращий режисерський дебют.

Пауле - ровесниця Серай, але навряд чи вона автопортрет режисерки. Але що Серай за допомогою героїні зробила точно й напевно, так це наголосила на сучасній тенденції: межі молодості розширюються настільки, що дитиною допустимо залишатися і в 30+. Можливо, Паула через характер примітна, але вже точно не ексклюзивна. Її блискуче втілила тридцятисемирічна акторка Летиція Дош, для якої Паула - одна з найкращих ролей.