На кладовище недалеко від Пітсбурга приїхали брат і сестра, щоб відвідати могилу своєї матері. Дівчині стає моторошно, а брат, підливаючи масла у вогонь і жартуючи, починає розповідати їй страшні історії про зомбі, сам не підозрюючи, як він недалекий від істини. Однак веселощі швидко припиняються, коли небіжчик, який раптово з'явився, вбиває хлопця. Так починається фільм жахів Ніч живих мерців. Шокована Барбара встигає добігти до машини й виїхати в місто. Потрібно знайти притулок і перечекати цю страшну ніч.

Кінострічка стала ремейком однойменного культового кіно Джорджа Ромео 1968 року, а репортера в обох картинах зіграв актор Білл Кардайл.

У масових сценах взяли участь близько 150 осіб, загримованих під зомбі. Але навіть при такій кількості ожилих трупів саме слово "зомбі" у фільмі не було сказано жодного разу, що вже стало своєрідною традицією в подібного роду кінострічках.

За задумом режисера Тома Савіні фільм мав починатися в чорно-білих тонах і поступово набувати кольору, але він відмовився від цієї ідеї.

За найкращий фільм жахів і найкращий грим картина номінувалася на премію Сатурн 1992 року.

У прокаті картини було зібрано понад 5 млн. дол., причому половина з них - у перші два дні показу.