Пана Чоу і пані Су зблизили переживання, викликані невірністю у їхніх шлюбах. Вони тонко розуміють один одного та відчувають глибоке почуття взаємної любові, однак не вважають за можливе уподібнитися прикладу своїх пар, аби не втратити красу і чистоту своїх почуттів. Чоу і Су, немов два музиканти у великому оркестрі, грають тему любовного настрою, що торкнулася їхніх душ, тоді як увесь оркестр грає зовсім інше. Майстерним чином вони вплітають свою мелодію в загальну тему і не можуть зупинитися, бо це музика їхніх сердець.