Картина оповідає про життя великого вірменського поета 18 століття Аратюна Саядана, який писав під псевдонімом Саят-Нова. Однак у центрі сюжету опиняються не біографічні деталі та життєві ситуації, а узагальнені художні образи, що показують душевний стан у певні періоди та в особливих ситуаціях: історія кохання поета, взаємовідносини з релігією, світською владою та народом.

Між біографами самого Саят-Нови немає одностайності з приводу багатьох моментів життя поета: неясною залишається навіть дата народження. В умовах такої невизначеності Параджанов вирішує присвятити свій фільм Колір граната тому аспекту життя великої особистості, в якому всі умовності зовнішнього існування відходять на другий план. Можна продовжувати сперечатися про деталі, а можна подумати про те, що взагалі дало народження такої людини. За це і береться режисер, обираючи мовою оповіді таємничі художні образи та прийоми, які так часто застосовував сам поет. Зміна образотворчих засобів просто необхідна при переході від розповіді життя зовнішнього до життя внутрішнього. Таке перенесення акцентів видно навіть на тому, що початкова назва фільму Саят-Нова в підсумку замінилася образною Колір граната.

Якщо дивитися фільм Колір граната, то можна помітити, якої віртуозності у використанні цієї мови досягає Параджанов. Він сам стає поетом у світі кіно. Попри те, що у фільмі герої не розмовляють звичною для нас мовою слів, все ж використані образи не залишаються нерозпізнаними і не губляться, але досягають своєї мети, з неймовірною силою діючи на глядача. Театральна виразність їхніх рухів, музика та символічний ряд предметів, кольорів і вбрання складаються в чіткий і влучний вираз, що, розкриваючи внутрішній світ поета, звертається безпосередньо і до душі глядача.

Якщо дивитися онлайн у хорошій якості Колір граната, то важко засумніватися в геніальності автора, про яку ще на той час говорив і сам Андрій Тарковський. Сьогодні ж британська газета «The Guardian» включає його до свого списку «1000 фільмів, які потрібно подивитися, перш ніж померти».