Перед нами історія Генрі — ковбоя з важким минулим, який намагається втопити свої спогади в пляшці. Наш герой остаточно втрачає мету в житті, перебиваючись випадковими заробітками, аби вистачило на пляшку й нехитру закуску. Одного разу Генрі влаштовується підробляти на ранчо до Джессі, для якого коні є сенсом усього життя. Старий ковбой-випивоха одразу прив’язується до дикого мустанга, чий характер і минуле нагадують йому самого себе.

Генрі пообіцяв собі та Джессі, що обов’язково приручить цього коня. Кінь теж переймається довірою до любителя віскі. Дві поранені душі знаходять одна одну. Джессі розуміє, що його новий працівник, незважаючи на всі недоліки, у душі — хороша людина. Господар ранчо надав йому дозвіл залишитися і займатися з диким мустангом. Непомітно для самого себе Генрі знову знаходить сенс життя — йому знову є для кого прокидатися щоранку.

Картиною Друге життя Пол Крізан дебютував у великому кіно. Робота над фільмом проходила в околицях Лас-Вегаса. На виробництво стрічки за різними оцінками було витрачено майже 3,5 млн. доларів. Варто зазначити, що актори самостійно, без дублерів виконували всі кінні трюки. Спеціально для зйомок придбали раритетні вантажівки рубежу 50–60-х років, які були відреставровані та приведені в робочий стан.