У Брежнєвський період застою керівництво вирішило підвищити Миколу Шуміліна до другого секретаря райкому. Перед ним відкриваються більш ніж райдужні перспективи, тому він, як прийнято у цих колах, вирушає на гулянку з колегами, алкоголем і дівчатами легкої поведінки. Та відбувається непередбачене – хтось поцупив цієї ночі кубок спартакіади і прапор, якраз перед районною перевіркою. Микола намагається знайти злощасну пропажу, адже розуміє, що його безтурботне життя розсипається, мов картковий будиночок. Кар’єра Шуміліна висить на волосині.