Ці три жінки мають не тільки видатний інтелект. Кожна з них унікальна й у своїй галузі могла б досягти великих успіхів. Тим більше, що вони працюють у Космічній робочій групі, яка готується до запуску американців у космос. Кетрін — людина-комп’ютер, її здібності та склад розуму дають їй змогу не просто конкурувати в цій сфері, а й помітно вирізнятися з-поміж колег. Мері одразу після включення її в команду теплового щита космічної капсули знаходить неточності, які могли б призвести до катастрофи, якби не були вчасно виявлені. А Дороті стає керівником відділу програмування після того, як самостійно вивчає Фортран за книжкою, яку поцупила з бібліотеки.

Здається, у трьох головних героїнь усе чудово, тільки є один нюанс. Усі вони — афроамериканки. Кожна стикається з расизмом у його найгірших проявах навіть у такій просунутій галузі як космос. Заборона на відвідування бібліотеки, окремі туалетні кабінки для чорношкірих і скептичне ставлення не лише білих, а й колег-чоловіків.

Фільм знято за книжкою Марго Лі Шеттерлі, робота над якою зайняла в авторки цілих шість років (з 2010 до 2016). Для Жанель Моне Приховані фігури став дебютним фільмом у головній ролі.