Гас і його команда, які виконували секретні військові доручення, відійшли від своїх ризикованих справ. Але довго відпочивати їм не довелося. На Гаса скоєно замах. У результаті протистояння гине його дружина, а дочка опиняється в руках злочинців. Гас готовий до нової сутички, а до нього приєднуються і вірні бійці, які не допускають думки про те, щоб залишити командира в біді.

Фільм Остаточний вирок — подарунок для фанатів бойовиків 1990-х. Це друга картина в послужному списку німецького режисера Мартіна Крістофера Боде. Головну роль доручено Марку Дакаскосу, акторові, який у зазначену епоху, поряд із Жаном Клодом Ван Даммом, Стівеном Сігалом та іншими колегами по цеху, входив до основної когорти екранних супергероїв. З огляду на його спеціалізацію — бойові мистецтва, у стрічці присутня велика кількість добре поставлених бойових сцен.

Крім Дакаскоса в картині взяв участь ще один герой бойовиків — це Маттіас Г’юз, який у ранніх фільмах спеціалізувався на негативних ролях. Його сцени були зосереджені на поєдинках, містили мінімум слів. В Остаточному вироку знявся і Міке Меллер. Молоду зірку Вуличного бійця (актор народився 31 грудня 1994 р.) можна з цілковитою впевненістю зарахувати до послідовників Дакаскоса, Г’юза та інших легенд екранних бійок.