Всеволод Ларіонов

Племінник великої актриси Софії Гіацинтової, Всеволод Ларіонов пішов по її стопах — став актором Театру імені Ленінського комсомолу. Почавши з образів молодих романтиків, поступово проявив самобутній комедійний талант.

Зніматися Всеволод Ларіонов почав ще підлітком — дебютував у головній ролі в пригодницькому фільмі «П'ятнадцятирічний капітан». Вмить став популярним кіноактором і незабаром з'явився в картинах «Крейсер «Варяг»», «Пржевальський», «Сріблястий пил». Причому, незабаром Ларіонов перейшов переважно на негативні ролі.

Однак наприкінці 1950-х років актор зник з екранів. У цей період він закінчив театрознавчий факультет ГІТІСу, отримав другу вищу освіту. У кіно Ларіонов повернувся наприкінці 1970-х років, з блиском зіграв Федора Миколайовича в «Сибіріаді», Ушакова в «Демидових», суддю Белса в «Будинку, який побудував Свіфт», інквізитора в «Осаді Венеції», другого чоловіка в «Очах чорних», Крюкова в серіалі «Горячев та інші», полковника Гаврилова в «Російській співачці». Кращою роботою Всеволода Ларіонова визнана роль Сергія Дягілєва у фільмі «Анна Павлова». Багато працював на дубляжі.

Народний артист РРФСР (1977).

Пішов з життя 8 жовтня 2000 року в Москві. Він помер у власній квартирі після довгої і важкої хвороби. Похований актор 10 жовтня на Ваганьковському кладовищі (ділянка № 21).