Ленс Генріксен

Першою роботою Генріксена (Хенріксена) в театрі була розробка декорацій для постановок, саме так він і отримав свою першу роль: його запросили взяти участь у виставі, де він був постановником декорацій. Досягнувши 30-річного віку, Генріксен закінчив престижну Акторську студію (англ. Actors Studio) в Нью-Йорку і там же почав акторську кар'єру. Потім він переїхав в Атлантік-сіті, де заробив деяку суму грошей і став азартним гравцем. Однак він вирішив залишити гру і продовжити кар'єру в шоу-бізнесі. Він виступав у ролі доброго батька в небродвейскіх театрах (англ. Off Broadway). У кіно він вперше з'явився в 1972 році у фільмі «Це не легко» (It Ain't Easy). Знімаючись в основному в другорядних ролях, він знявся більш ніж у 100 фільмах: від малобюджетних «страшилок» до творів незалежного американського кінематографа (зокрема, у філософській притчі Джима Джармуша «Мрець», у фільмі Стівена Спілберга «Близькі контакти третього ступеня» (1977), у фільмі «Омен 2: Деміен» (1978)). Також він зіграв ролі астронавта Волтера Ширра в «Хлопці що треба» (1983) і актора Чарльза Бронсона в телесеріалі «Reason for Living: The Jill Ireland Story» (1991).

Мабуть, найбільш він відомий за роллю андроїда Бішопа у фільмах «Чужі», «Чужий 3», і роллю мільярдера Чарльза Бішопа Вейланда, засновника корпорації Вейланд-Ютані (Weyland-Yutani) у фільмі «Чужий проти Хижака (2004)», і його нащадка, Бішопа II у фіналі «Чужого 3». Зовнішність останнього була додана всім синтетичним андроїдам серії Бішоп 341-B. У 1995 році Генріксен з'явився у фільмі «Аврора: операція Перехоплення» разом з британським актором Брюсом Пейном і російською актрисою Наталією Андрейченко. У 1996 році Генріксен знявся в телесеріалі «Тисячоліття», створеному і знятому Крісом Картером, творцем телесеріалу «Секретні матеріали». Генріксен зіграв роль агента ФБР Френка Блека, що володіє надздібностями читати думки вбивць. Завдяки цій ролі він був номінований на нагороду народного вибору (краща нова чоловіча телевізійна роль) і три послідовні номінації протягом трьох років (1997-1999) на премію Золотого глобуса: за кращу акторську гру в телесеріалі (показ якого припинився в 1999).

На телебаченні Генріксен з'являвся в мінісеріалі «На Заході» (2005), продюсованому Стівеном Спілбергом. Він також з'являвся в бразильській мильній опері «Caminhos do Coração» («Шляхи серця») бразильської телемережі Rede Record. У січні 2009 року було оголошено, що Генріксен запрошений на роль місцевого шерифа в епізоді телесеріалу «Морська поліція: Спецвідділ».

Генріксен також відомий, як актор-озвучувач мультфільмів і відеоігор. Він озвучив мавпу-прийомного батька Тарзана в діснеєвському «Тарзані» (1999), головного лиходія-прибульця Браніака в «Superman: Brainiac Attacks» (2006), Молова – одного з героїв відеогри Red Faction II (2002), адмірала Хакетта з Альянсу людських систем в грі Mass Effect (2007), генерала Шепарда в грі Call of Duty Modern Warfare 2. У 2005 Генріксен озвучив Андрія Рубльова в двосерійному мультфільмі «Immortal Grand Prix». Також він озвучив героя Lockdown в мультсеріалі «Transformers».

У Генріксена є дочка Алкамі, яка зіграла роль в епізоді серіалу «Тисячоліття». Генріксен переїхав зі своєю дружиною Джейн Поллак і з донькою Сейдж Аріель на Гаваї.