Девід Кроненберг

Під час навчання в місцевому університеті він зняв два експериментальних фільми: «Стерео» (1969) і «Злочини майбутнього» (1970). Перший комерційний фільм Кроненберга, «Гидота», вийшов на екрани в 1975 році. Широку увагу привернув до режисера у 1982 році «Відеодром» – один зі стилеутворюючих фільмів десятиліття.

До початку 2000-них років Кроненберг спеціалізувався на жанрі «боді-хоррор» (буквально, «жах тіла», джерело жаху – нез'ясовні мутації людського тіла). Багато його картин піднімають проблему того, що прийнято вважати нормальним, а що – ненормальністю, хиткість межі між цими поняттями. Після фантастичного трилера «Екзистенція» (1999, «Срібний ведмідь» Берлінського фестивалю), що вийшов на екрани за кілька місяців до «Матриці» і піднімає подібну філософську проблематику, увага режисера стала зміщатися від ненормальностей тілесних до ненормальностей суспільних. У фільмах 2000-них років, які отримали високу оцінку критиків, Кроненберг в нуарових фарбах малює безпросвітно похмурий світ, де панує вкорінене в самій людській природі насильство.