Вдова Емі Карр намагається сама впоратися з двома дітьми: маленькою донькою і сином-підлітком. Одного нічим не примітного дня вона відправляє свого хлопчину до школи, а сама прямує до лісу, щоби побігати — саме так жінка справляється зі стресом. Але незабаром Емі дізнається шокуючу новину: школу сина захопив стрілець. Жінка спрямовується назад у Лейквуд, але спочатку їй потрібно вибратися з лісу. Емі мчить до сина наввипередки із часом.

Принагідно вона намагається налагодити контакт зі стрільцем, щоб її синові не заподіяли шкоди. Ситуацію загострює той факт, що в лісі нестабільне покриття, тому зв’язок із цивілізацією регулярно пропадає.

Перегони із часом — американський трилер від постановника Філіпа Нойса (Жара, Солт). Особливістю фільму став той факт, що в значущих для сюжету ролях у ньому залучено лише трьох акторів. Головну героїню зіграла номінантка на Оскар, акторка Наомі Воттс. Глядачі могли бачити її в картинах Кінг-Конг і Розмальована вуаль. З роллю зневіреної матері, яка прагне будь-що врятувати свою дитину, іменита акторка впоралася бездоганно.

Сценарій для трилера написав Кріс Спарлінг, який до цього працював над Похованим заживо. Зйомки фільму насправді проходили не в Штатах, а в Канаді — у невеликому містечку Норт-Бей (провінція Онтаріо).

Робоча назва трилера звучала як Лейквуд (у цьому місті за сюжетом розгортаються події фільму) — саме так картина й була представлена в канадському прокаті. У Штатах же стрічка здобула назву Година відчаю — The Desperate Hour.

Прем’єра стрічки відбулася на кінофестивалі в Торонто. Картина була представлена глядачам під слоганом Час іде.