Хуан Цзяньсінь

Творча біографія Хуана Цзяньсінь являє собою рідкісний (якщо не унікальний) для кінематографа КНР приклад прихильності жанру соціальної комедії та сатири. Відслуживши шість років в армії (1970 — 1976), Хуан Цзяньсінь став працювати фотографом, а потім співробітником редакції літературного журналу. Незабаром він вступає на філологічний факультет Сіаньського північно-західного університету, після закінчення якого зараховується до штату Сіаньської кіностудії — однієї з найбільших у Китаї. Тут він швидко просувається від редактора до другого режисера і, твердо вирішивши йти по стезі кінорежисури, в 1983 році подає документи в Пекінський кіноінститут.

Скорочений курс режисерського факультету Хуан закінчує в 1985 році. У тому ж році йому вдається поставити свій дебютний фільм — повнометражну комедію «Інцидент з чорною гарматою». Далеко не типова для китайського прокату картина справляє чималий суспільний резонанс і відразу ж привертає увагу західних критиків. Безумовно, її успіх був багато в чому пов'язаний з політичними віяннями того часу (пік економічних реформ та лібералізації). Комедія, яка представляла собою сатиричний погляд на відсталі порядки на китайських підприємствах, де «політична пильність» усе ще перегороджувала дорогу технічним новаціям, цілком відповідала офіційним гаслам дня. Та у своїй іронії Хуан Цзяньсінь йшов далі кон'юнктурного підігрування офіціозу. У абсурдній боротьбі заводського колективу з чинним на його ж благо одинаком — щуплим дивакуватим очкариком-перекладачем, вгадувалися і деякі кафкіанські мотиви.

Посадивши того ж героя в крісло начальника і забезпечивши його роботом-двійником у своїй наступній комедії («Підміна»), Хуан явно спробував продовжити рух у бік кафкіанського гротеску, але не дуже вдалий сценарій і купюри цензорів залишили фільм у рамках «соціалістичної сатири».

У 1988 році режисер береться за постановку психологічної драми (Самсара) і в новому для себе жанрі домагається значного результату. «Самсара» (буддійський термін, що означає ланцюг безперервних перероджень) розповідала про долю новоспеченого приватника-комерсанта Ші Ба, що погнався за примарою забезпеченого і вільного життя, але був загнаний долею в глухий кут і покінчив самогубством. Ставши господарем просторої батьківської квартири, Ші присвячує час не стільки бізнесу, скільки пропалюванню життя і спілкуванню з сумнівними людьми, що і є причиною його трагічного кінця. Однак і зображально, і сюжетно фільм вийшов за рамки моралізарторського повчання. Тонка, артистична натура Ші Ба так само ламається під пресом нових економічних реалій, як його батьки не змогли протистояти пресу ідеології, і, мабуть, та ж доля чекає його новонародженого сина, що з'явився на світ вже після смерті батька.

«Самсара» була вельми холодно зустрінута офіційною критикою і чиновниками від кіно. Свою наступну картину Хуан Цзяньсінь поставив тільки через чотири роки. Героями комедії «Стояти прямо, не схилятися» стали молоде подружжя — «нові китайці», що викликали спочатку неприязнь, а потім повагу з боку сусідів.

У поставленій на Тайвані драмі з патріархального життя «Дружина дерев'яної людини» були відсутні настільки ціновані режисером злободенний контекст і сатирична домінанта, але, тим не менш, він все ж зумів помістити в центр сюжету гротескно-сюрреалістичний образ дерев'яної статуї, за яку героїню примушують вийти заміж. Дотепні і сучасні з проблематики фільми «Обличчям до обличчя, спиною до спини» і особливо «Сигналь наліво, повертай направо», де в невеликій групі героїв — учнів автошколи — зібрані найбільш характерні типи нового китайського суспільства, не залишають сумнівів, що Хуан Цзяньсінь є найбільшим в континентальному Китаї майстром соціальної комедії. Разом з тим у його картині 1997 року «Спостереження» іронія і сатира відходять на другий план і звільняють авансцену виразним засобам кримінального трилера.