Багато століть тому, коли князі й землероби, купці і знахарі молилися богу Місяця Семаргу, вільний мисливець Володимир, син Казатула був невинно обвинувачений у вбивстві дівчини, яку князь хотів узяти за дружину. Перед стратою був мисливцеві Голос, що судилося йому померти, а в повний місяць воскресати знову і знову, щоб допомагати таким, як він – кинутим у неволю чи засудженим до страти за помилковим доносом, шукати сліди, як розплутував він слід звірячий, заганяти справжнього вбивцю, як заганяв він рись або вовка. Не будуть йому перепоною ні версти, ні сторіччя, але часу дано мало – кожен раз від повного місяця до нового місяця. Ні днем, ні годиною більше. Борг його – виправдати безвинно засудженого. Й ім'я тепер йому буде – Мисливець. Перше ім'я невинно засудженої жертви, яке почулося Мисливцеві, було – Рамірес-Петрова, і жила вона в сучасній Москві...